Творець задумав шлюб як найближчі з усіх людських взаємин, призначивши сім’ю для благословення. Тому жодному насиллю тут місця немає – ні фізичному, ні моральному, ні психологічному, ні будь-якому іншому.

Ми часто недооцінюємо, наскільки домашня атмосфера впливає на фізичне і духовне здоров’я кожного з членів родини. Один гріх завжди породжує інший гріх, одне насилля завжди породжує інше насилля. І цей ланцюг не розірвати без Божої допомоги, бо лише Він може звільнити людину від емоційних ран. Зауважу, що поранені люди, які не отримали зцілення, на багато речей реагують як поранені. Вони нападають або захищаються. Результатом насилля є гіркота в серці. Гіркота по відношенню до себе, до ближніх, а також має місце образа на Бога.

Слід розуміти прямий зв'язок самопочуття матері і дитини в сім’ї, формування звичок та ставлення до життя. Якщо дитина живе в атмосфері ворожнечі – навчиться осуду й ворожнечі. Якщо постійно чує глузування – стане сором'язливою і невпевненою у собі. Якщо її лають або ж лаються батьки між собою – вона буде жити з почуттям провини. Але якщо дитина бачить терпимість і прощення, навчиться терпіти і прощати. Якщо до неї справедливі, вона пізнає правосуддя. Якщо її люблять, вона пізнає любов.

Тобто основні цінності ми поглинаємо у сімейному колі, де формуємо одне одного. Дітям потрібно, щоб батьки не лише любили їх, а й любили одне одного. Зокрема, голова сім’ї грішить проти Бога, якщо не любить свою дружину, а діти є свідками цього. Це завдає травм і робить усіх членів родини нещасними.

То як же зарадити жертві насилля? Якщо через насилля щось було зруйноване: здоров’я, захист, невинність, довіра, свобода чи самоповага, потрібно попросити Бога повернути це в серце. Загоєння ран не відбудеться саме по собі. Суть Євангелія і полягає в тому, що ми спершу можемо привести людину в молитві до Христа, говорячи про її біль і просячи допомоги вирішити всі існуючі проблеми. Також ми можемо в інший спосіб допомогти таким людям – вислухати їх, захистити і на ділі підтримати.

Наближаються Різдвяні дні, коли ми будемо святкувати прихід Божого Сина на землю, Який про Себе сказав: «…Господь послав Мене лікувати розбитих серцем, звіщати полоненим визволення і в’язням – відчинення темниць. Проголосити рік Господнього благовоління і день відплати нашого Бога, потішати всіх засмучених…» (Ісаї 61:1-2). Ми є інструментом в Його руках, аби сприяти побудові гарних стосунків між подружжями та між батьками і дітьми без насильства, мати належну і вчасну реакцію на негативні факти і допомагати людям зцілитися від травм домашнього насильства.

Валерій Антонюк, голова Всеукраїнського Союзу Церков 

Євангельських Християн-Баптистів